Я помню встречу первую нашу,
Я не забуду ее никогда,
Твоя улыбка поразила сразу
Мои глаза смотрели на тебя.
Одна искра и я влюбилась,
Привязаность пришла ко мне.
А у тебя лишь в сердце ее имя,
И в голове одна она.

Прости, что я не та...

Є на світі одна людина,
Добре знає свою дитину,
Вона не кохає за подарунки,
Вона кохає за те, що ти є.

Одна насправді знає, як справи,
Одна на землі підтримує нас.
Однак не всі її повожають,
Вважають: не тОму вчить вона Нас.

Я хОчу щоб всі її повожали
І в День матері подарували
Не подарунки, не гроші, не квіти;
А лиш слова: "Я люблю тебе, мамо."

Не треба сваритися з нею ніколи,
Бо на землі є одна лиш вона.
Яка не кохає за подарунки,
Яка лиш кохає за те, що ти є.

Я дивлюсь у віконце вночі.
Гарний місяць і зорі я бачу.
Я так лЮблю природу вночі.
Я так лЮблю зимовую казку.

Цей чудовий зимовий запах.
Сніг блискучий, як зорі вночі.
Я не хочу, щоб ранок почався.
Я не хочу у школу іти.

Я лиш хочу писати вірші.
Пити каву і мріяти довго.
Я дивлЮсь у віконце вночі.
Розумію у школу вже скоро.

Я тебя забыла...
Да кому я вру?
Нет, я не забыла
Я тебя люблю

Ты мне снишься ночью
Больно мне с утра
Наяву ты с Настей
Ночью без меня

Лишь во сне мы вместе
Вместе хорошо
Ах как жаль, что с нею
Наяву вдвоем...

Тільки в небі світиться сонечко
Тільки в серці моєму печаль
В голові лиш одне ЗНО
На душі лиш одне ім'я

Я лиш хочу щасливе життя
ЗНО написати на двісті
І з тобой на все життя
Закружлятися в танці навічно

Я люблю любоваться ночью
И сидеть до утра у окна
Вспоминать нашу нежную осень
И последнюю встречу вчера
Я твои глаза увидАла
Улыбнулась смущенно тебе
Наш осенний поцелуй вспоминая
Помахала рукой я своей